«СУЧАСНИЙ УРОК - СПІЛЬНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ»

Усе найголовніше та найважливіше для школяра відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідає майже 10 тисяч занять і не менш як 98 % робочого часу вчителя буде присвячено саме уроку: його плануванню, проведенню, модернізації, рефлексії над ним тощо.
Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме тому ми звертаємося нині до уроку як осно¬вної форми навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему.
Зрозуміло, що уроки в умовах гуманізації навчання, в умовах співробітництва (вчитель — учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань, якщо хочете, готовності душі. Форма уроку найсправжнісінького, творчого педагога не заважає, а допомагає йому в його праці, підвищенні якості навчання.
Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта — всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, роботодавці, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Ми, вчителі, маємо усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.
Виходячи з нових реалій і потреб суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці: особливістю сучасності стає те, що людина для самореалізації в суспільстві має набути вміння самостійно, усвідомлено робити вибір, активно діяти та природно сприймати зміни, вміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом життя.
Ми постійно тримаємо в полі зору це питання, проводимо моніторинги навчання учнів у колегіумі, аналізуємо їх. Результати досліджень свідчать, що незначний відсоток старшокласників у колегіумі все ж таки не відчуває зацікавленості в навчанні. У суспільстві, в якому людина має вчитися протягом усього життя, ця проблема дуже серйозна. Тому педколектив колегіуму намагається створити всі умови для засвоєння колегіантами знань, для самостійної їх діяльності. Хочу підкреслити, що знання ми покладаємо в основу, вони виступають підґрунтям для самодіяльності. Ми ставимо за мету виховати в колегіантів навички роботи зі знаннями, бо це розвиває їхні здібності.
Зміст навчання сам по собі, без спеціального формування прийомів розумової праці, не може автоматично розвивати інтелект учнів. Він є лише передумовою, підґрунтям для розвитку мислення. Тому колектив учителів колегіуму наповнює процес навчання діяльністю та спрямовує на становлення свідомості й особистості.
Учити дитину пізнавати свій внутрішній світ, СВОЇ потенціальні можливості, пізнавати світ іншої людини, вживатися в оточення, пізнавати реальність — це стало невід'ємною складовою освітньої діяльності вчителів колегіуму.
Ми вже давно зрозуміли, що процес, в якому поєднується, накопичення знань і саме пізнання, творить людину, яка вміє діяти, співчувати, розуміти свою причетність до того, що відбувається навколо неї, розуміти інших, бути толерантною, відповідальною, накопичувати досвід вирішення проблем, знаходити компроміс.
У колегіумі в період з вересня по березень 2010 року були проведені моніторинги діяльності вчителів з різних питань задля виявлення того, як освітяни сприймають і розуміють складову якісної освіти, як вони створюють умови для її впровадження. Результати виявилися дуже цікавими і навели на роздуми щодо подальшої організації роботи педколективу:
1. Більшість учителів надають найбільшого значення знанням, умінням, навичкам і вважають, що у своїй повсякденній діяльності вони найбільш успішні саме в цій сфері.
2. Друге місце посідають педагоги, переконані, що компетентність учителя має важливе значення в системі складових якісної освіти; вони досягають успіхів саме в розвитку педагогічної компетентності.
3. Третє місце посідають учителі, які вважають, що вони забезпечують особистісний інтелектуальний розвиток учня.
4. Майже 70 % освітян приділяють особливу увагу розвитку вміння самостійно здобувати нові знання. Тобто ми побачили, що такі важливі компоненти якісної освіти, як самостійність, самоосвітні навички перебувають ще в зоні сповільненого розвитку в деяких учителів.
Протягом трьох навчальних років педагогічний колектив колегіуму працює над вирішенням методичної проблеми: «Компетентнісний підхід щодо формування пізнавальної активності, національної самосвідомості та розвитку творчого потенціалу учнів»
Ми розуміємо, що інноваційні підходи до організації навчально-пізнавального процесу допоможуть нам подолати розрив між освітою та вимогами життя, дозволять істотно активізувати
розумову та пізнавальну діяльності учнів, підвищать інтерес до навчальних предметів.
Нині вітчизняні та зарубіжні вчені поряд із традиційними уроками пропонують й інші форми організації навчального процесу: інтегрований урок, лекційно-семінарські або лекційно-практичні заняття, проектні заняття, творчі майстерні, автономне навчання та творчу роботу учнів.
Пошуки нових типів уроків і нових форм організації навчальної діяльності учнів характерні й для нашої гімназії. Так, у І семестрі 2009-2010 н. р. пройшли інтегровані уроки фізики й географії (Калачинська Г.П., Фесун А.І.), урок за проектними технологіями (Фесун А.І., Орцева Н.І., Борисенко І.А., Калачинська Г.П., Лигалова Н.Є., Буч Л.П.), уроки за інтерактивними методиками (Паламар І.О., Шинкаренво В.О., Сита Л.В., Дробіна Л.С., Крисинська І.В., Степанова В.Ф.).

Для сучасного уроку в колегіумі характерними ознаками є:
• гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;
• варіативність і гнучкість структури уроку;
• спрямованість уроку на особливість учня;
• системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;
• спрямованість уроку на головне — генералізацію навчання;
• повне засвоєння нового матеріалу на уроці;
• оптимізація форм роботи на уроці;
• економія часу в шкільному навчанні.

Сучасний урок — це урок демократичного спрямування. Ми його проводимо не так для учнів, як разом з ними, навчаємо не тільки словом, а й організованою справою.
Традиційними вимогами до сучасного уроку є те, що на заняттях учні повинні наводити приклади із життя, робити порівняння, висновки, працювати з підручником, здійснювати експеримент, заносити дані до таблиць, виконувати вимірювання та розрахунки, складати конспект уроку, висувати гіпотези, звертатися до свого практичного досвіду.
Більшість учителів нашого колегіуму дуже відповідально ставиться до підготовки уроків. Кожен із них намагається урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов до свого предмета, бажання вчитися та самовиховуватися. А результат залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.
Учителі української мови та літератури Сита Л.В., Дробіна Л.С., в основу своєї роботи закладають активізацію пізнавальної діяльності, формування в учнів інтересу до процесу отримання знань, практичну спрямованість навчальної діяльності. Вони застосовують народознавчі аспекти, реалізовують міжпредметні зв'язки з народознавством, українознавством, історією, мистецтвом. Педагоги виявляють високий рівень професійної майстерності, впроваджують на своїх уроках сучасні технології, у тісному зв'язку з набутим досвідом прищеплює учням стійкий інтерес до вивчення державної мови, культури, історичної та літературної спадщини України, забезпечують високу результативність та якість своєї роботи, мають високу науково-теоретичну та методичну підготовку.
Учитель української мови та літератури Орцева Н.І., вміло реалізовує на уроках принципи науковості та доступності навчального матеріалу, враховуючи індивідуальні особливості учнів, забезпечує єдність освітніх, розвиваючих і виховних функцій навчання. Педагог працює цікаво й натхненно. її уроки відрізняються творчим підходом і зацікавлністю дітей. Вона постійно намагається розкрити учням роль художнього слова як невичерпного, животворного та невмирущого джерела, з якого діти черпають уявлення про навколишній світ, про свою родину, про свій край.
Учителі української мови та літератури також значну увагу приділяють пізнавальній активності учнів, спрямовують викладання української мови та літератури на підвищення якості знань, посилення виховного впливу своїх предметів на учнів, використовують особистісно орієнтовані підходи, які забезпечують комфортні умови розвитку, реалізацію природного потенціалу учнів.
Уроки вчителів математики Крисинської І.В., Гримайло О.В., Остапчука Л.В., Співаченко Н.Ф., відповідають вимогам сучасного уроку. Особливо слід відмітити міжпредметні зв'язки (історичну інформацію, міфи, легенди Давньої Греції, культові споруди, геральдику, медицину) з фізикою, хімією, біологією, геологією, астрономією тощо. Педагоги практикують проведення нетрадиційних уроків, науково-дослідницьку роботу, застосовують проектну й інтерактивні тех¬нології, розвивають в учнів дослідницькі вміння та навички культури викладання матеріалу; розвивають комунікативні й інформаційні компетентності. Вчителі володіють притаманними тільки їм підходами, методиками, які мають прогнозовані результати, ведуть до позитивних змін у знаннях учнів, їх особистісному розвитку.
На уроках учителів хімії Степанової В.Ф., Новікової І.О., Арзуманової І.Ю. учні працюють на рівні високої розумової напруженості з урахуванням їхніх навчальних можливостей, що забезпечується достатньо великою кількістю навчально-пізнавальних дій. Виконанню значного обсягу роботи на уроці сприяє майстерність педагогів, чітко продумані етапи уроку, раціональне вико¬ристання кожної хвилини, правильність добору матеріалу. 
На своїх уроках учителі фізики Калачинська Г.П., Калачинський С.В., Кондратенко О.М., Борисенко І.А. забезпечують засвоєння учнями основних понять, передбачених програмою з формування практичних умінь і навичок, приділяють увагу створенню найсприятливіших умов для навчання, виховання та розвитку колегіантів, ураховуючи їхні індивідуальні нахили, здібності, інтереси; активно використовують різноманітні форми і методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці.
Учителі інформатики Гетманцев В.С., Борисенко М.Ю., Михайловська Н.В. запроваджують елементи інтерактивних технологій, захист учнями власних програм, проектів. Освітяни демонструють високий ступінь науковості, використовують сучасну інформацію, формують науковий світогляд і критичне мислення.
Учителі географії Фесун А.І., Савенко Л.М.. спрямовують свою роботу на формування в дітей наукового світогляду, на природу та взаємозв'язок між суспільством і природою, вчать учнів працювати з мапою (вони вимагають від колегіантів не лише знання мапи, але й уміння за її допомогою обґрунтувати економічний розвиток певної країни), знайомлять з основними процесами та явищами, із впливом діяльності людини на природу та наслідками цього.
Учителі англійської мови Лигалова Н.Є., Буч Л.П. застосовують активні форми роботи з формування комунікативних компетентностей школярів, мають високі вміння моделювати навчально-виховний процес відповідно до сучасних вимог педагогічної науки і практики та з урахуванням конкретних умов навчання. Вони проявляють високий рівень професійної майстерності, їх мова виразна, зразкова, переконлива, гідна наслідування.
Учитель зарубіжної літератури Мальченко Т.О. ґрунтовно володіє навчальним матеріалом, використовє на уроках різні види роботи, що дає змогу розвивати творчі здібності дітей. Виховання високоосвіченої творчої особистості є її головним завданням. Вона вміло поєднуює процес навчання і виховання учнів, активізує пізнавальну діяльність колегіантів, формуює у них інтерес до отримання знань.
Учителі музики та художньої культури Петрова І.Я., Дромашко Н.В.. велику увагу приділяють формуванню духовного світу дітей, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів шляхом залучення через свої предмети до культурних надбань рідного українського народу та людства.
Учителі історії та права Бондар Т.В., Шинкаренуо В.О., Ржепецький Л.А., Паламар І.О. часто дають дітям завдання пошукового характеру, аби наштовхнути їх на роботу з допоміжною літературою, пресою.
Ми бачимо, що вчителі нашого колегіуму перебувають у постійному пошуку та їх діяльність спрямована на легалізацію принципу гуманізації, який утверджує людину як найвищу соціальну цінність. Критерієм нашої з вами фахової підготовки має стати рівень загальної культури та специфічні педагогічні характеристики: розуміння принципу природовідповідності, що враховує природні задатки дитини, закономірності її розвитку, добре володіння методикою, розуміння дитячої психології, опанування цілісного світобачення.
Отже, сучасний урок — це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні.